Поради психолога "від осіннього загострення"

Біжу поповнювати запаси шоколаду, терміново. Ну не так, щоб запаси (підозрюю, що на це скажуть невпинні борчині за ідеальну фігуру :) ) але пару шматочків у критичний момент на всяк випадок має бути. Чому так?

Дефіцит сонячного світла восени, взимку та на початку весни зумовлює сезонний афективний розлад: спад настрою та сил, стан схожий на депресивний помічається у багатьох, а декого дійсно накриває сезонна депресія. Вона повторюється з року в рік і спричинена особливостями діяльності нашого мозку, порушеннями в роботі гіпофізу, в якому перестає вироблятися достатня кількість дофаміну, серотоніну - гормонів радості, врівноваженості, розміреної впевненості в тому, що все добре, все відбувається саме так, як треба і у мене, і в житті, в-цілому.Мелатоніну навпаки виробляється більше і тому майже увесь час хочеться спати, енергія прагне до нуля. Вночі ж, навпаки, прокидаєшся з купою ідейта планів і засинаєш аж під ранок. Зрозуміло, що порушується сон, а людина, яка не виспалась, непродуктивна вдень. Працездатність, особливо розумова, падає, а вимоги - і суспільні, і власні - залишаються. Звідси - поганий настрій, незадоволення собою, прийом стимуляторів: більше кави, міцного чаю, енергетиків, цигарок чи алкоголю… і порушення циклу "збудження - розслаблення" виходить на нове коло. Ми починаємо ностальгувати, а потім відверто сумувати за тим, що не здійснилось задумане, загадане, омріяне. За розчаруванням приходить апатія, зникає інтерес, з'являється байдужість, дехто навпаки стає злим та роздратованим або ж надто вразливим, гостро реагує на критику, переживає через кожну дрібницю, дратують партнери, колеги по роботі.

Ми швидко втомлюємось, більше мерзнемо, постійно хочемо спати. От би, як бабак Тимко, залягти до весни! Однак ми люди і не можемо дозволити собі такої розкоші, адже і так просипаємо майже третину життя. Як же допомогти собі легше пережити цей непростий час?

Зв'язок між тілом та душею допомагає вирішити проблему, впливаючи як на фізіологію, так і на психіку. Однозначно тілу необхідно більше свіжого повітря (не менше 4-х годин на добу), більше руху. Адже гіподинамія слідком за гіпоксією - перші вороги головного мозку. Отже, зарядка, біг, ходьба, аеробіка, степ чи пілатес, танці, батути, взимку - ковзани або лижі, ковзанки, сніжки - усе про що ми знали, але забули.

Добрий ефект для тіла і настрою дає сауна: очищає, розслабляє, виводить токсини. Масаж також є корисним не тільки для профілактики захворювань тіла, але і душі. Безперечно він не може замінити нам ні ласки, ні обіймів, однак допоможе розслабитись і заспокоїтись, скинути хронічне напруження, поліпшити кровообіг. За це і тіло, і мозок будуть вдячні. Восени варто скоротити взаємодію з екранами, маю на увазі гаджети, хоч вечори і довгі, і роботи надворі менше... Залежність від них, то окрема історія, зауважу тільки, що вони відбирають купу часу та сил, перезбуджують нервову систему перед сном, шкодять мисленню та іншим базовим функціям, натомість тільки створюють ілюзію корисно витраченого часу. Якщо ж скоротити не виходить, варто принаймні налаштувати на них жовте світло, яке менше стимулює мозок, ніж різке блакитне. Спробуйте таки почитати книжку, помалювати, зробити щось своїми руками, витратіть час на улюблене заняття. Спілкуйтеся з людьми, які вас приймають, розуміють, наповнюють, можуть розрадити та заспокоїти. Обмін своїми енергіями з "рідними душами" підсилює, відновлює, оздоровлює, надихає.

Ну і власне, самодопомога ще нікому не зашкодила. Згадайте, що це просто осінь, і вона також мине, взимку буде трішки легше,бо ж то вже не перехід, а певна стабільність, хоч і непроста, а в перспективі - весна: сонечко, світло, радість,у природі все оживе і ми, як її частинка, оживем також. А нині нам треба відпустити те, що тривожить, засмучує, забирає сили так, як дерева відпускають свої листочки, як батькіщина відпускає птахів у вирій, переосмилити і переоцінити зроблене і незроблене, досягнуте і втрачене, дозволити собі бути будь-яким: сумним, слабким, невпевненим, сердитим, жадібним, заздрісним... Так, заздрісним -це ми дуже рідко собі дозволяємо, але в негативі та страхах - величезні запаси сил та енергії. Роки психотерапевтичної практики дають мені право стверджувати це. І ще одне важливе з точки зору психології зауваження: наш мозок часто сприймає те, що ми надумали за реальність, тут я не буду доводити чи спростовувати різноманітні теорії з цього приводу. Скажу тільки, що цю його здатність можна використати, вирішуючи психологічні проблеми: переорієнтовуйте думки, а за ними підтягнуться й емоції на позитив, відслідковуйте свої негативні програми та замінюйте протилежними, частіше згадуйте про вдячність, любов та милосердя і щастя неодмінно завітає до вас.

Якщо самостійно не виходить поліпшити та стабілізувати свій настрій, завжди буду рада допомогти.

Психолог Рябовол Тетяна Анатоліївна м. Тараща