Вирішивши віддати дитину до першого класу, варто пам’ятати про те, що на практиці вона може зустрітися з великою кількістю страхів, які потрібно навчитися вирішувати. Саме початкова школа виступає тим першим місцем, в якому кожна дитина вперше стикнеться з чимось невідомим та незрозумілим для себе, чого в її житті не було раніше. Ще з середини 90-х років 20-го століття велика кількість психологів та педагогів говорить про те, що для інтелектуального розвитку кожної дитини важливим кроком є робота з емоціями, і в більшості випадків саме зі страхами.
Де саме народжуються страхи?
Варто пам’ятати про те, що саме інстинкт самозбереження знаходиться в основі великої кількості страхів, які формуються з самого дитинства. Механізм захисту запускається в той момент, коли людина починає відчувати загрозу. Якщо ж говорити саме про дитячі страхи, то на практиці найчастіше всього їх можна пов’язати з негативним досвідом, який було отримано від дорослих, аніж з реальними фізичними небезпеками. За рахунок того, що у дітей досить активно розвинута фантазія, навіть найменші переживання з проміжком часу можуть переростати в серйозні страхи. У подальшому в дорослому віці це взагалі може перерости у складну фобію.
Якщо розглядати основні категорії дитячих страхів, то серед них можна виділити наступні:
- природні страхи висоти, темряви, моря, смерті, болю, гір;
- соціальні – їх розвиток розпочинається у віці приблизно 3 років, коли дитина йде до дитячого садку або початкової школи у Харкові чи іншому місті України. Це може бути страх, який пов’язаний з тим, що дитина хвилюється за те, що її можуть не забрати з навчального закладу чи батьки просто запізняться;
- ситуативні – найчастіше всього пов’язані з певним пережитим негативним досвідом. У тому випадку, якщо у віці 2-3 років було здійснено невдалий похід до дитячого стоматолога, то у майбутньому у більш дорослому віці дитина також може боятися відвідувати цього фахівця;
- особистісні – це індивідуальні страхи, які найчастіше всього можна пов’язати з особливістю індивідуального розвитку, а саме тривожністю, замкнутістю;
- придумані – уява Баби-Яги, тролів, уявних чудовиськ та іншого.
При цьому варто звернути увагу на те, що окремо спеціалісти виділяють у дітей страх нічних кошмарів, з чим досить часто зустрічаються в дитячому віці.
Основна роль педагога у переживанні дитячих страхів
Невід’ємною частиною розвитку дитини є її активна соціалізація. Для сфери емоцій вона також є не менш важливою. При цьому саме діти більшу кількість часу проводять в дитячих садочках та навчальних закладах. Тому дуже важливо, щоб педагоги, вчителі та вихователі приділяли достатню кількість уваги розвитку емоційного інтелекту. Саме сучасна педагогіка визнає потребу в соціально-емоційному навчанні в навчальних закладах. Це призводить до того, що в майбутньому учні досягають суттєвих успіхів у навчальній діяльності, краще сприймають навчальний матеріал та атмосфера в класі стає в рази кращою.
Для цього педагоги досить часто застосовують різноманітні ігри, які допомагають учням сприймати не тільки власні почуття, але й почуття тих, хто їх оточує. Для того, щоб провести подібні ігри, необхідно застосовувати іграшки та інші додаткові матеріали. За рахунок цього діти вчаться управляти власною поведінкою та емоціями, розуміти та контролювати себе в різних ситуаціях. У тому випадку, якщо кожній окремій дитині вдається набути представлених навичок, то у майбутньому загальна атмосфера в класі стає досить таки непоганою та сприятливою для якісного засвоєння знань.