Антимонопольний комітет України розпочав розгляд справи проти 155 суб’єктів господарювання, які входять до складу п’яти найбільших аптечних мереж країни. Йдеться про можливі антиконкурентні узгоджені дії, що можуть призвести до обмеження конкуренції на ринку лікарських засобів. Справу відкрито відповідно до пункту 1 статті 50 та частини першої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
За даними Комітету, станом на липень 2025 року групи аптек "АНЦ", "Доброго дня", "9-1-1", "Подорожник" і "Бажаємо здоров’я" контролюють 64% роздрібного товарообігу та 42% усіх аптечних точок країни – це понад 7700 місць продажу. У відомстві вважають, що така концентрація дає мережам можливість впливати на ціноутворення та доступність лікарських препаратів.
Можливе обмеження виробників
Як з’ясували антимонопольники, з лютого 2025 року виявлено тенденцію до зменшення реалізації ліків трьох українських фармвиробників саме в аптеках п’ятірки найбільших мереж. Попит на ці препарати залишався стабільним, однак їхня присутність у продажу зменшилася. Це, на думку фахівців, може свідчити про узгоджені дії аптек, які обмежили продаж продукції конкретних виробників.
Комітет підкреслює, що такі дії потенційно ведуть до усунення чи недопущення конкуренції, а також можуть створити штучний дефіцит на ринку окремих препаратів.
Фармацевтичне протистояння
Конфлікт між аптечними мережами та виробниками в Україні триває вже кілька місяців. У березні 2025 року спалахнув гучний скандал, коли п’ять найбільших аптечних мереж відмовилися продавати продукцію компанії "Дарниця". На той момент вони займали близько 70% ринку.
У "Дарниці" заявили, що аптеки зробили це після припинення виплат маркетингових платежів. Керівництво підприємства повідомило, що через блокування продажів виробництво опинилося під загрозою зупинки – склади були заповнені на 95%, а продажі фактично зупинилися. Підприємство оголосило про скорочення 11% персоналу та зменшення зарплат решті працівників.
Аптечні мережі у відповідь назвали свої дії "звичайними ринковими механізмами". Вони пояснили, що "Дарниця" встановила надто високу відпускну ціну, тож мережам вигідніше працювати з іншими постачальниками.
Тим часом експерти ринку вважають, що справа, розпочата АМКУ, може стати однією з наймасштабніших у фармацевтичній галузі за останні роки. Вона визначить, чи зможуть аптечні мережі й надалі контролювати більшість ринку, чи держава зобов’яже їх змінити правила гри.
Чи мають шанси у "Дарниці"
У компанії "Дарниця" заявляють, що дії аптечних мереж мають ознаки картельної змови й мають намір офіційно звернутися до Антимонопольного комітету. Та експерти сумніваються, що фармвиробник зможе довести свою правоту. За словами економіста Олександра Іваненка, аптеки є лише кінцевою ланкою у ланцюжку "виробник – дистриб’ютор – аптека" і самостійно визначають, які препарати вигідніше закуповувати. Він іронічно зазначив, що звинувачення аптек у монополізмі виглядає так само дивно, якби виробник подав позов проти покупців за відмову купувати його товар.
При цьому експерти нагадують: уряд ще в лютому 2025 року обмежив максимальну торговельну націнку для аптек до 35%, а для дистриб’юторів – до 8%. Водночас прибуток виробників держава не контролює, адже собівартість ліків визначити складно. Це створює додаткові ризики для прозорості ринку й залишає поле для спекуляцій між усіма учасниками фармацевтичного ланцюга.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що на українському фармацевтичному ринку триває масштабний переділ. Поки аптеки боролись із виробниками, дистриб'ютори (займаються розповсюдженням ліків) залишались у тіні. Дві найбільші компанії-дистриб'ютори, як вдалось встановити Антимонопольному комітету, синхронно та, ймовірно, узгоджено підвищували ціни.
Інформує obozrevatel.com