На виборах у сербській автономії Боснії і Герцеговини перемагає Партія проросійського Додіка

На виборах у Боснії і Герцеговині в Республіці Сербській, за попередніми підрахунками, переміг "Союз незалежних соціал-демократів" проросійського політика Мілорада Додіка, водночас у Федерації Боснії і Герцеговини три з чотирьох партій, які, попередньо, отримали найбільше голосів – займають чітку проукраїнську позицію.

Джерело: Klix.ba

Деталі: Згідно з 89,45% підрахованих голосів, як повідомляє Klix.ba, на виборах до парламенту Федерації Боснії і Герцеговини (політичного утворення під контролем боснійців і хорватів), перемагає "Партія демократичної дії" (SDA), отримавши 30,63%, тобто більше 212 000 голосів.

Друге місце посідає "Соціал-демократична партія Боснії і Герцеговини" (SDP) з 15,27%, за яку проголосували понад 105 000 виборців, а третє – коаліція, об'єднана навколо "Хорватської демократичної співдружності Боснії і Герцеговини" (HDZ) з 13,89%, що становить більше 96 000 голосів. На четвертому місці з 8,97%, тобто понад 62 000 голосами, опинилася "Партія за Боснію і Герцеговину" (SBIG).

Водночас на виборах до парламенту Республіки Сербської (другого політичного утоврення в Боснії, у якому домінують етнічні серби), за інформацією Klix.ba, перемагає "Союз незалежних соціал-демократів" (SNSD). Наразі партія здобула вже 34 мандати, згідно з підрахованими голосами.

На другому місці опинилася партія "Покрет Сигурна Српска" (PSS) з 12 мандатами, а на третьому – "Сербська демократична партія" (SDS) з 11 мандатами. "Коаліція за державу", яка складається з пробоснійських партій Федерації Боснії і Герцеговини, згідно з прогнозом, отримує два місця в парламенті Республіки Сербської.

Загалом, Боснія, як розповідала "Європейська правда", страждає від напруженості між націоналістичними партіями, що представляють переважно мусульманських босняків (котрі становлять близько половини населення), православних сербів (якими є десь третина населення), та меншість католицьких хорватів (частка яких – близько 15% населення).

Крім того, в країні існує складна система державних інститутів, створених у межаї мирної угоди 1995 року, укладеної за посередництва США для врегулювання міжетнічних суперечностей.

Тому зараз Боснія розділена на два політичні утворення зі слабким центральним урядом, роботу якого контролює міжнародний посланець – Федерацію Боснії і Герцеговини, з більшістю мусульманського населення, та Республіку Сербську, в якій домінують етнічні серби.

Ще напередодні виборів перемогу в Республіці Сербській пророкували "Союзу незалежних соціал-демократів", партії колишнього президента Республіки та переконаного проросійського політика Мілорада Додіка.

Політик перебував у центрі уваги передвиборчої гонки, навіть попри відсутність його імені у бюлетені через позбавлення права обіймати державні посади. Під час передвиборчої кампанії Додік розпалював суперечки, які викликали побоювання щодо відновлення нестабільності в країні.

Зокрема, на заключному мітингу своєї партії перед виборами, де також був присутній посол Росії в Боснії і Герцеговині Ігор Халабуков, Додік заявив прихильникам, що Боснія "мертва" і що "це неможлива країна, у ній немає жодного сенсу".

Партії, які, попередньо, посіли друге і третє місця на виборах до парламенту Республіки Сербської, не позиціонують себе як відверто проросійські, однак підтримують нейтралітет Боснії в питаннях російсько-української війни.

Натомість і правоцентристська SDA, і лівоцентристська SDP, і центристська SBIG, які, за попередніми результатами, перемагають у Федерації Боснії і Герцеговини, мають чітку проукраїнську та прозахідну позицію. Вони відкрито засудили російську агресію проти України.

HDZ, яка найімовірніше посяде третє місце на виборах у Федерації, офіційно має подібну позицію до двох попередніх партій, однак фактично інколи приймає компромісні рішення, наприклад утримуючись під час голосування за антиросійські санкції чи вступаючи в союз з політислою Додіка.

Передісторія:

• 4 жовтня у Боснії і Герцеговині відбулися загальні вибори, на яких зафіксувалимасове падіння явки виборців.
• Близько 3,4 мільйона людей обирали трьох членів багатонаціональної президентської ради країни, депутатів національного парламенту, а також керівників інститутів двох політичних суб'єктів країни.
• Інформує pravda.com.ua