Про те, як Україна та США готують велику угоду про дрони ("Drone Deal"), що вона може дати обом країнам і які є перешкоди, окрім залежності від китайських компонентів – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Головне:
- Що угода може дати Україні?
- Для чого українські дрони потрібні США?
- В яких форматах можлива україно-американська співпраця?
- Що може завадити угоді?
Цього тижня в Україну прибуде делегація зі США, аби продовжити переговори щодо Drone Deal між Києвом та Вашингтоном. Мова йде про постачання українських дронів в обмін на роялті та інші форми компенсацій.
За словами президента України Володимира Зеленського, угода про дрони має бути частиною ширшого пакета домовленостей. Він включає окрему "мегаугоду", в межах якої Україна сподівається придбати в США озброєння на десятки мільярдів доларів. На тлі інших, підписаних раніше, угода щодо дронів повинна стати ще однією цеглиною у фундамент стратегічного партнерства між Україною та США – не на папері, а на практиці.
Тихою сапою
Діалог щодо дронів без галасу триває вже тривалий час. Але безпосередні переговори активізувалися ближче до осені цього року, коли стало очевидним, що українські розробки мають практичну цінність для американської військової машини.
На початку жовтня Вашингтон відвідала делегація з України під керівництвом заступника міністра оборони Сергія Боєва. Українські посадовці продемонстрували конкретні моделі дронів, окреслили їх характеристики та пояснили умови використання кожної системи.
Без зайвого шуму. Як Україна та США готують мільярдну угоду щодо дронів
Спецпредставник США Кіт Келлог поряд з українським дроном (фото: соцмережа х.com)
Як повідомило Міноборони України, американська команда відзначила експертизу України в розвитку індустрії дронів – щодо виробництва не лише БПЛА, але й морських дронів та наземних робототехнічних комплексів.
Представник уряду США зазначив виданню The Wall Street Journal, що укладення деталізованої угоди, вартість якої може сягати мільярдів доларів, ймовірно, триватиме кілька місяців. Однак ці строки, ймовірно, прискорюються через зростаючу стратегічну важливість цього питання для обох сторін.
Чому угода важлива для Америки
У США давно намагаються рухатися в ногу з сучасними трендами щодо війни, але не завжди вдало. Ще у 2023 році Пентагон запустив ініціативу Replicator, спрямовану на швидке нарощування кількості безпілотних систем в армії США. Головний її акцент – на доступні та масові моделі. Щороку на програму планувалося виділяти 500 млн доларів.
Проте до серпня цього року цілі не були повністю досягнуті – поставлено лише сотні дронів замість тисяч. Також виникли проблеми з координацією систем різних виробників та вартістю. Через це програму реструктуризували під новим підрозділом Defense Autonomous Warfare Group (DAWG), що має забезпечити прискорення польових випробувань та усунення технічних перепон.
"Один з основних критеріїв американських дронів, які виробляються для потреб збройних сил – вони мають бути інтегровані з іншими системами. А це досить дорого – і саме виробництво, і потім оплата інтелектуальної власності в США. Сучасна війна показала, що все ж таки масова і дешева зброя зараз превалює на фронті", – зазначив РБК-Україна полковник Олександр Саєнко, командир 67-ї бригади у 2022–2023 роках та екс-військовий аташе у Франції.
За даними британського аналітичного центру Royal United Services Institute, дрони завдають 60-70% від загальної шкоди російській техніці. Тож США цікавить дешевизна українських виробів та їх масовість. І тут Київ має очевидні переваги.
За даними StateWatch, у 2024 році Україна виробила 1,7 мільйона дронів – порівняно з 415 тисячами у 2023-му та лише 1200 у 2022-му. Водночас американська промисловість має значно менші обсяги виробництва – протягом цього року планується вийти лише на 100 тисяч дронів.
Від Китаю до Мексики
США як "світовий поліцейський" протягом останніх десятиліть провели багато операцій по всьому світу, але в часи Трампа Америка намагається не відволікатися на нові війни (принаймні, за словами президента США).
Натомість Пентагон концентрується на протистоянні з головним суперником – Китаєм. Зокрема, мова йде про можливий конфлікт у Південно-Китайському морі поблизу берегів КНР та в районі острова Тайвань. Відповідні сценарії моделюються уже кілька років.
"Армія Китаю масова і величезна. Дорога зброя з обох боків, якщо, не дай Боже, почнеться це протистояння, буде витрачена протягом кількох місяців. Постане потреба у виробництві і використанні того, що можна зробити дешево і масово. Тому наші рішення і ноу-хау цікаві", – підкреслив Олександр Саєнко.
Спільна з Україною робота у цій сфері вже ведеться. Цього року Пентагон запустив ініціативу Artemis (Артеміда). Її мета – створити доступні, масові платформи для протидії загрозам у регіонах потенційного конфлікту.
Серед перших чотирьох компаній, які були обрані для контрактів, дві українські. Їхні назви не розкривають з міркувань безпеки. Проте Міноборони США анонсувало, що вони будуть працювати разом з американськими розробниками програмного забезпечення – Swan та Auterion.
В середині жовтня Auterion повідомила про успішні випробування далекобійного дрона Artemis ALM-20. За даними порталу The War Zone, у жовтні було завершено бойові випробування в Україні: запуск із землі, навігація з GPS і без GPS, дальній транзит і наземне спрацювання. Американські оцінювачі підтвердили його ефективність, що дозволило перейти до масштабування.
Це не єдина сфера, де українські дрони можуть згодитися. За словами Саєнка, дрони корисні також на кордоні США з Мексикою, де американські війська розміщено для боротьби з нелегальною міграцією.
"На стратегічному рівні Reaper (розвідувально-ударний БПЛА – ред.) "висить" протягом цілої доби. А на рівні окремих прикордонників, невелика група патрульних може використовувати дешевий дрон для ситуаційної обізнаності", – пояснив виданню Саєнко.
Без зайвого шуму. Як Україна та США готують мільярдну угоду щодо дронів
Військові США на кордоні з Мексикою (фото: Getty Images)
Ще один напрям – це дрони-перехоплювачі. Вони важливі для захисту як військових об'єктів, так і цивільних. Як показали російські атаки на Європу цієї осені, навіть кілька БПЛА можуть паралізувати роботу аеропортів. Ці виклики посиляться під час чемпіонату світу з футболу, який пройде у США, Канаді та Мексиці наступного року, тож Штатам потрібні рішення, які вже працюють.
Звісно, ключовою перевагою українських дронів є урахування новітнього бойового досвіду. На противагу американським, які розробляються здебільшого в полігонних умовах, українські системи постійно тестуються в ході війни.
Можливі формати співпраці
За словами президента Зеленського, Україна запропонувала Сполученим Штатам п'ятирічну угоду вартістю 50 мільярдів доларів, яка передбачає виробництво до 10 мільйонів дронів на рік. На відміну від традиційної військової допомоги, вона має працювати на комерційній основі.
Джерела Wall Street Journal повідомляють, що серед варіантів: прямі закупівлі в Україні, створення спільних підприємств у США чи в інших країнах-партнерах, ліцензійні угоди на виробництво або ж створення дочірніх підприємств українських компаній на території США. Всі ці форми співпраці мають свої плюси та мінуси.
У випадку прямого експорту підприємство створює робочі місця та ланцюжки постачання всередині України. Це стимулює не лише оборонний сектор, а й інші галузі економіки.
"Коли у підприємств не завантажені ці виробничі потужності, вони можуть не мати бронювання, статусу критичності, наприклад. Тож звісно, вигідніше мати експорт з України, який ти виробляєш тут, на своїх потужностях", – зазначив у коментарі РБК-Україна Валерій Боровик, голова правління Альянсу "Нова енергія України", засновник компанії-виробника БПЛА "Перший контакт".
Без зайвого шуму. Як Україна та США готують мільярдну угоду щодо дронів
Дрон ALM-20 (фото: Getty Images)
Як прямий експорт може виглядати на практиці, днями пояснив секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров, хоча й не виділяючи США як окремий напрямок.
За його словами, процедура буде такою: якщо компанія підпадає під визначені критерії допуску до експорту та має надлишкові виробничі спроможності, не затребувані Силами безпеки та оборони, то вона може подати заявку на експорт до Державної служби експортного контролю (ДСЕК). Протягом 90 днів ДСЕК перевіряє усі дані та надає дозвіл. Разом з тим, потреби фронту залишаються найвищим пріоритетом.
"Якщо Збройним Силам терміново потрібна ця зброя, дозвіл на експорт може бути зупинений або скасований. Безпека і потреби війська завжди важливіші за будь-які експортні контракти", – зазначив Умєров.
Ті компанії, які займаються лише розробкою без власного виробництва, мають іншу бізнес-модель. Безпосередньо збиранням продукції займаються їхні субпідрядники, тож таким компаніям цікавіше просто продавати ліцензію на виробництво.
Проміжні варіанти між прямим експортом та виробництвом на території іншої країни, як то створення спільних підприємств, також мають свої особливості.
"При такому розкладі ти знаходиш підприємство-партнера, яке або має виробничі потужності, або разом з тобою закуповує ці потужності, верстати, наймає людей. І ви разом випускаєте. Це теж варіант, але тут більше головного болю в іншій країні", – додав Валерій Боровик.
Головні перешкоди
Водночас є і перешкоди для постачання українських дронів у США. Ключова проблема – масштабне використання китайських компонентів. З міркувань національної безпеки у США з 1 липня наступного року буде заборонено купувати дрони з китайськими компонентами.
США та Україна розглядають заходи щодо їх заміни для відповідності американським стандартам. Однак тут існують свої труднощі. Навіть в американських компаній не завжди виходить відмовитись від компонентів з Китаю.
"Тут проблема і в ціні, і в обсягах. Хто, як не Китай, може швидко й у величезних кількостях дати продукцію для дронів? Критичні моменти – камери, чіпи, контролери, електроніка", – пояснив РБК-Україна Боровик.
Частину компонентів виробники локалізують на українській території, хоча тут є ще куди прагнути. Разом з тим, більшість компаній легко можуть перейти на американські та європейські компоненти.
"Є питання вартості. Більшість наших виробників зараз цього не роблять, оскільки це підніме собівартість продукту, а у нас і так є обмеження державного бюджету. Відповідно, держава зможе купувати ще менше дронів, якщо вони будуть коштувати по собівартості дорожче", – пояснила виданню виконавча директорка "Технологічних Сил України" Катерина Михалко.
За її словами, вихід може полягати у окремих закупівлях некитайських компонентів коштом партнерів України.
"Якщо західні партнери готові фінансувати в тому числі і свої компоненти для українських дронів – це гарна модель. Це те, що ми дуже часто пропонуємо, для того, щоб європейські та американські уряди підтримували свого власного виробника компонентів і, можливо, постачали їх зі знижками або в рамках допомоги, щоб в нас була ця технологічна співпраця", – додала Михалко.
Без зайвого шуму. Як Україна та США готують мільярдну угоду щодо дронів
Українські дрони (фото: Getty Images)
Крім об'єктивних обставин, також існує низка інших чинників, які можуть ускладнити партнерство України та США. До негативних факторів, які можуть також зіграти свою роль, Олександр Саєнко відніс бюрократію та корупційні ризики.
"Західні компанії, зокрема американські, дуже прискіпливо ставляться до питань саме дотримання антикорупційного законодавства. І будь-які відхилення від цих норм з нашого боку будуть не тільки негативно впливати на імідж тої чи іншої компанії, а й загалом на Україну", – резюмував Саєнко.
Зрештою, виходячи на ринок зброї США, українські компанії одразу стануть конкурентами для американських. Це створює свої виклики, зокрема щодо конкурентних переваг України.
"Тому тобі потрібні дуже сильні юристи, які захистять твої права й пропишуть контракт так, щоб після того, як американці побачили твою технологію, вони не сказали: "Ми просто взяли ідею, зробили трохи інакше – це вже не твоє", – резюмував Боровик.
Угода про дрони, якщо вона буде укладена – це більше, ніж просто комерційна транзакція. Вона відображає своєрідний злом у відносинах між США та Україною, в якому менш потужна держава постає новатором, а потужніша – учнем.
Це своєю чергою буде сигналізувати про визнання американською політичною елітою того, що глобальна оборонна конкурентоспроможність дедалі частіше залежить від здатності швидко адаптуватися та масово впроваджувати нові технології. А цього більш громіздка американська система може досягти через партнерство з Україною.
Однак успіх угоди залежить від вирішення справді складних проблем. Заміна китайських компонентів, захист інтелектуальної власності українських компаній, узгодження виробничих моделей – все це вимагатиме не лише скоординованих зусиль, але й новаторських рішень, які мають виходити за межі традиційних моделей оборонного співробітництва. Однак, якщо США та Україна будуть спроможні подолати ці перешкоди, угода може слугувати моделлю для подальшої побудови міцного оборонного альянсу.
Інформує rbc.ua