Губернатор закликав мешканців цих територій, в першу чергу сіл Безлюдівка і Нова Таволжанка, евакуюватися.
"Візит нанесено Птахами 1 окремого Центру Сил Безпілотних Систем (трансформований 14 полк СБС). Операція отримала назву "Дамба, ну ти тримайся, якщо що!", але, як видно з хробачої дорозвідки, дамба трохи попсута", - написав "Мадяр".
Що відомо про Бєлгородське водосховище
Водосховище побудували на річці Сіверський Донець в 1985 році за 10 км південніше Бєлгорода. Спочатку планували використовувати цей об'єкт для водопостачання промисловості в регіоні. Однак згодом водосховище втратило це значення і перетворилося на рекреаційну зону.
Повний обсяг водосховища - 76 млн метрів кубічних, площа водного дзеркала - 23 км квадратних, довжина – 25 км, ширина – від кількох десятків метрів до 3 км. Максимальна глибина – 14 м, а загальна протяжність берегової лінії – 85 км.
З 2004 року водосховище належить до об'єктів федерального значення.
Оскільки Бєлгород лежить вище за течією, то жодного впливу на обласний центр стрімке зниження води у водосховищі не матиме. Однак неконтрольоване наповнення водою річки Сіверський Донець може мати наслідки для населених пунктів нижче за течією, а також тих, що стоять на її притоках - річках Нежеголь і Вовча.
В першу чергу для українського Вовчанська.
Станом на вечір 27 жовтня російська влада визнає зниження води у водосховищі на 1 метр, але запевняє, що "ситуація стабільна".
Директор Бєлгородського водосховища Юрій Парамонов запевняє, що навіть при прориві греблі ситуація не буде критичною.
"У разі погіршення наслідки для населення прилеглих сіл будуть мінімальними, тому що вода, яку ми скидаємо з водосховища, йде на територію України, оскільки Бєлгородське водосховище перебуває в каскаді із Салтівським", - сказав він місцевим ЗМІ.
Загроза для російського плацдарму біля Вовчанська
Ще в травні 2024 року російська війська змогли прорвати кордон і зав'язати бої за місто Вовчанськ у прикордонні. Однак подальший рух заблокували вдалі дії українських оборонців.
З того часу зруйноване місто, яке стоїть на притоці Сіверського Донця, - річці Вовча, поділене фактично порівну між сторонами. Північний берег утримують росіяни, південний - українці. На початку жовтня війська РФ посилили атаки в цьому районі і змогли переправитись на південний берег, захопивши декілька позицій в районі місцевого хлібзаводу.
Армія РФ також контролює сусідні села: Огірцеве, Гатище, Бугруватка. Всі вони стоять на берегах Сіверського Донця, який стрімко наповнюється водою з Бєлгородського водосховища. Так само на берегах цієї річки лежать бєлгородські села Графовка, Нова Таволжанка, Архангельське і Безлюдівка.
На річці Нежеголь розташоване прикордонне місто Шебекіно.
Автор фото,ТГ-канал Supernova Plus
Розлив Сіверського Донця в цьому регіоні може призвести до підтоплення оборонних позицій, зокрема окопів і бліндажів російської армії на Вовчанському напрямку. Також це може призвести до порушення логістики через затоплення доріг і пошкодження мостів на цій місцевості.
Український військовий аналітик групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко пише, що вже фіксується підтоплення позицій 82-го мотострілецького полку і 138-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ на Харківщині.
"До речі, саме в цьому напрямку РОВ (російські окупаційні війська, - Ред.) напередодні зробили спробу розширення зони контролю на південь від Гатища, лівим берегом Сіверського Донця. Тепер це розширення зони контролю більше починає нагадувати пастку для російських підрозділів, що опинилися на південь від Сіверського Донця", - вказує оглядач.
Аналогічний ефект слід очікувати, зазначає він, і на позиціях поряд з берегами річки Вовча, розлив якої може значно ускладнити забезпечення підрозділів армії РФ на південному березі у Вовчанську, що перебувають на місцевому хлібкомбінаті та масловому заводі.
Підрив гідротехнічних споруд - стандартна практика для російсько-української війни. В червні 2023 року перед початком українського контрнаступу на Півдні відбувся підрив греблі Каховської ГЕС, що призвело до неконтрольованого витоку води з Каховського водосховища.
Українська влада і міжнародні спостерігачі кажуть, що підрив замінованої споруди зробили російська війська, які її контролювали з кінця лютого 2022 року. Росія ж заявляла, що руйнування греблі спричинив обстріл українських військ.
Розлив Дніпра ниже за течією в Херсонській області призвів до численних людських жертв, а також зробив неможливим на тривалий час форсування цієї водної перешкоди українськими військами.
В листопаді 2024 року відбувся підрив греблі Курахівського водосховища на Донеччині. Обидві сторони звинуватили одна одну в цьому інциденті. Інцидент призвів до підтоплення місцевих доріг, які використовували обидві армії і ускладнення логістики в регіоні.
Інформує bbc.com